“Приїхала 11 квітня за рекомендацією знайомих. Зустріли нас тут добре. Живемо на допомогу від держави та малесеньку гуманітарну допомогу. Люди добрі, допомагають”, – розповідає Вікторія, яка переїхала з Ізюмського району (с. Гаврилівка біля м. Барвінкове) до Плужненської територіальної громади Хмельницької області, рятуючись від повномаштабного вторгнення росії.
Її сестра Ірина (м.Славянськ Донецької області) додає: “Приїхали 11 квітня разом з сестрою і чотирма дітьми. Люди тут добрі, діляться, чим можуть. Конфліктів не було, але ми не дома… Діти вчили уроки онлайн зі своїми викладачами. Думка вернутися додому є”.
Наразі населені пункти Вікторії та Ірини не під окупацією. Сестри хоч і обдумують можливість повернення додому, проте поки що залишаються на Заході України – у Плужненській територіальній громаді, де місцева влада та активісти прикладають максимум зусиль, щоб зробити проживання людей, які були змушенні залишити свої рідні домівки, максимально комфортним.
Покращити умови проживання та забезпечити переселенців необхідним стало можливим завдяки Фонду Східна Європа в межах проєкту «Шелтер».
