Команда Центру розвитку ініціатив “ІнСорс” з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну працює з внутрішньопереміщеними особами, сприяючи в отримані ними всієї необхідної допомоги та підтримки. Покращити умови проживання та забезпечити переселенців необхідним є можливим завдяки Фонд Східна Європа в межах проєкту «Шелтер». У процесі цієї діяльності наша команда зібрала історії людей, які були змушенні залишити свої домівки, і з їхнього дозволу ми ділимося цими розповідями.
Олена приїхала на Тернопільщину 2 квітня з Чорнобаївської ТГ, Херсонська область. Їхала в невідоме, знайшовши в телеграм-боті посилання на Шумську громаду. Ніколи тут не була та не знала, де це є. Чула лише за місто Тернопіль.
“Першими емоціями були сум та страх, – розповідає Олена. – Потім познайомилася з людьми, іншими переселенцями й стало дещо легше. Якби була робота або інструмент перукаря, то напевно залишилися на постійне проживання тут”.
“Приїхала 11 квітня за рекомендацією родичів, які прибули сюди раніше, – ділиться своєю історією інша переселенка Валентина (60 років). – Жила спочатку в одній зі шкіл Шумської громади. До навчального року школи розпочали готувати до навчального процесу і виявилася потреба переселитися. Я більш звична до міського життя, хоча в громаді добре. Люди допомагають, особливо на перших порах”.
Валентина родом з м. Рубіжне Луганської області. Її родина там втратила повністю житло. Вона хотіла б скористатися будь-якою Програмою, де б житло надавали на постійно, там би й залишилася. Зараз родина Валентини розглядає різні варіанти інших міст.
